ТЕОРЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до теорії (у 1-4 знач.). Ленінська спадщина є теоретичною основою для розробки економічної й технічної політики партії на різних історичних етапах (Наука і культура.., 1971, 29); [Кічунов:] Я стверджую, що його [І. В. Мічуріна] практика — вища за наші теоретичні знання (Довж., І, 1958, 427); Обов’язок радянських учених — постійно підвищувати теоретичний рівень і ефективність наукових досліджень (Ком. Укр., 3, 1966, 18); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (Рильський, III, 1956, 82); // Пов’язаний з питаннями теорії. Розв’язуючи теоретичні проблеми, він [І. П. Павлов] завжди бачив перспективи їх практичного застосування (Вісник АН, 5, 1949, 5); Своїм майбутнім учням вона не тільки даватиме теоретичні пояснення, а вмітиме все показати, продемонструвати (В ім’я Вітч., 1954, 18); // Який розглядає, висвітлює питання теорії певної науки. Що стосується теоретичної фізики, то без неї будь-який дослід перетвориться на емпірику (Наука.., 5, 1969, 15); — А коли буде теоретична конференція, до якої я готую доповідь? — спитав Мороз (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 39); Теоретичні праці В. І. Леніна є неперевершеним зразком найтіснішого поєднання теорії з практикою соціалістичного будівництва (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 14); // Який відзначається нахилом до абстрактно-логічного мислення. Тут [у суперечці], може, говорить більш почуття, ніж теоретичний розум (Л. Укр., V, 1956, 99); Його [В. І. Леніна] глибокий теоретичний розум, здатність швидко схоплювати внутрішній зміст суспільних подій.., дивовижна працездатність створили особливий ленінський стиль партійної й державної роботи (Ком. Укр., 5, 1960, 45).
2. Одержаний шляхом абстрактно-логічних операцій або математичних розрахунків. Зміну густини і температури в середині Сонця вчені встановили теоретичними обчисленнями (Астр., 1956, 96); Теоретичні розрахунки; Теоретичні побудови.
3. Пов’язаний з теорією (у 5 знач.). Християнські прокльони і громи на багатих і сильних були теоретичні, а практична «політика» була така: ударять в одну щоку, підстав і другу (Л. Укр., VIII, 1965, 238); Одне тільки ясно було йому, що се [стосунки з Любкою] треба якось порвати, якось скінчити, бо не на сьому він має будувати своє будуче життя, своє щастя. Але далі в сім напрямку думка не йшла, не знаходилось ані одного практичного виконання сеї теоретичної гадки, сього рішення (Хотк., І, 1966, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 75.