Слово "тепер" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЕПЕ́Р, присл.

1. У даний час, у момент висловлювання; зараз. Як тепер його бачу: у синій юпці, тяжинових широких штанях, каламайковим поясом пузо підперезане, а зверх китаєва черкеска (Кв.-Осн., II, 1956, 6); Як умирав, покликав дочку та й каже: — Доню моя мила..! послухайся мене хоч тепер, не пнися в пани, не гордуй своїм родом (Вовчок, І, 1955, 16); От уже правда, що «зелена» Буковина, а надто тепер. Тут уже весна справжня (Л. Укр., V, 1956, 338); Так же буде поле, як тепер, синіти, і хмарки [будуть] летіти в невідомий час (Сос., II, 1958, 104); // у сполуч. з підсильн. частками саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. Саме тепер друкує у Києві (Видавнича спілка) шосту книжку моїх оповідань, куди ввійде те, що написане в останні часи (Коцюб., III, 1956, 458); Дорошенко аж тепер згадав про цигарку, що м’яв у пучці, — запалив жадібно (Головко, II, 1957, 196); // З моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; з цього часу, з цієї пори. Отак і зостався Сіренький сам. Звалилася тепер на нього вся й важка й легка робота (Хотк., І, 1966, 128); — Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл. Тепер ви за всіма законами справжні господарі землі (Стельмах, II, 1962, 17); // Поки що. — Та й виясни ж такому молдуванові, темному, неосвіченому, що філоксера, той страшний шкідник винограду, може з часом знищити всі виноградники, хоч тепер не видко ще руйнуючої сили того маленького, а сильного ворога! (Коцюб., І, 1955, 200); // Уживається при зіставленні з тим, що минуло, що було раніше. Сама хата, колись висока, тепер понижчала-присіла (Мирний, IV, 1955, 249); Був він колись молодим, сидів при місяці під калиною в парі.. А тепер ось закинутий долею за тридев’ять земель від рідного краю… (Гончар, III, 1959, 152).

◊ Не тепе́р, то (так, а) в четве́р — однаково коли, але буде здійснено, зроблено що-небудь; будь-коли, хоч коли. — Хоч — як там кажутьне тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Кв.-Осн., II, 1956, 177); [Боб (До Анни):] Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні! [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи! (Галан, І, 1960, 399).

2. У сучасний мовцеві період; у наш час. Чого тепер не роблять люди! (Гл., Вибр., 1951, 63); — Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? — Тепер (Довж., І, 1958, 390); Тепер наука реально відчула атом, показала його будову, шляхи його руйнування й перетворення одних атомів в інші (Наука.., 10, 1956, 9).

3. Уживається в знач. спол. слова при переході до дальшого викладу, опису подій, до нової теми в розмові тощо; після цього, далі. Жінки покійника обмили. Нове обрання [вбрання] наложили.. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль (Котл., І, 1952, 268); Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (Панч, Синів.., 1959, 6); Оксен на хвильку замовк, одвернувся до вікна, — щоб стаєнь, корівників, свинарників не палили.. Тепер ще. Кидаю я тут свою сім’ю… (Тют., Вир, 1964, 329); // На цей раз. Вдруге розлучаючися з товаришами, тепер уже щоб іти в тил. Шовкун знову підійшов до Брянського (Гончар, III, 1959, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 76.