ТЕПЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до тепле́нький. Зима люта перестане, Вітерок [вітерець] повіє Теплесенький, гарнесенький, Все зазеленіє (Укр. поети-романтики.., 1968, 406); — А дівоче серце Як весняне сонце, — Ой, хоч воно та й хмарнесеньке, А все теплесеньке! (Укр. лір. пісні, 1958, 207); — А де хатка теплесенька І дитина малесенька — Туди піду ночувати І дитину колихати! (Укр. дит. фолькл., 1962, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 77.