ТЕПЛИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається вирощуванням рослин у теплицях. Тепличник радгоспу «Казаровичський».. виростив у теплиці на площі 308 квадратних метрів по 21,8 кілограма огірків з квадратного метра інвентарної площі (Колг. Укр., 2, 1962, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 78.