ТЕПЛОПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж., фіз. Здатність тіла передавати тепло, що грунтується на теплообміні між атомами й молекулами тіла. Теплопровідністю називається здатність матеріалу проводити тепло через свою масу (Довідник сіль. будівельника.., 1956, 363); Явище передавання теплоти від однієї частини тіла до іншої називається теплопровідністю (Фізика, II, 1957, 22); Теплопровідність сирої деревини вища, бо порожнини її заповнені водою, а вода кращий провідник тепла, ніж повітря (Стол.-буд. справа, 1957, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 81.