ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІ, невідм., мн., розм., зневажл. Те саме, що тереве́ні; базікання.
◊ Тереве́ні-ве́ні пра́вити (розво́дити, точи́ти і т. ін.) — те саме, що Тереве́ні пра́вити (гну́ти, розво́дити, розвести́, розпуска́ти, розпусти́ти, точи́ти, городи́ти, пле́сти і т. ін.) (див. тереве́ні). — Тут треба щось робити, а не теревені-вені правити... (Коцюб., І, 1955, 113); Точили всякі теревені-вені (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 84.