ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до території. Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов’язують російський і український народи (Рильський, III, 1956, 84); Вона [конкурентна боротьба] набирає тим гострішого характеру, що територіальна сфера панування капіталізму різко звузилась (Програма КПРС, 1961, 24); Територіальна цілісність; // Пов’язаний з певною територією; місцевий. На те засідання, крім членів правління та активу, прийшли секретар територіальної партійної організації, голова виконкому (Вишня, І, 1956, 365); Територіальні діалекти.
∆ Територіа́льні во́ди — смуга моря чи океану вздовж узбережжя, що перебуває під суверенітетом прибережної держави й входить до складу її національної території. Півтора року в іспанських територіальних водах Гібралтарської протоки стояло напівзатоплене торговельне італійське судно «Олтерра» (Знання.., 1, 1966, 25).
2. Який комплектується з мешканців даної території (про збройні сили). Територіальні формування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 86.