ТЕРМОСТА́Т, а, ч., спец.
1. Прилад, у якому підтримується постійна температура за допомогою автоматичних регуляторів. Прогрівати насіння найзручніше в звичайних термостатах (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 267); Після 12-денного витримування в термостаті міцелій гриба кожної колбочки відфільтровували, промивали, висушували до постійної ваги і зважували (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 13).
2. Прилад для підтримування постійної температури в термічній печі, холодильному апараті тощо.
3. Пристрій для підтримування постійної температури води, що охолоджує двигуни внутрішнього згоряння (автомобільний, тракторний і т. ін.). Термостат.. регулює інтенсивність циркуляції охолодної рідини залежно від ступеня її нагрівання (Підручник шофера.., 1960, 44); Трапляються випадки, коли водії, побоюючись, що вода в радіаторі замерзне, здіймають термостат і тим самим набагато зменшують довговічність двигуна (Хлібороб Укр., 9, 1966, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 91.