Слово "терміновий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЕРМІНО́ВИЙ, а, е.

1. Який вимагав негайного виконання, вирішення; спішний. Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Янов., І, 1954, 150); Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Забіла, Катруся.., 1955, 78); Термінова справа; // Який потребує негайного доставлення або відправлення. Одного дня волів.. послали на станцію возити якісь термінові вантажі (Гончар, II, 1959, 354); З Турки він приніс термінову пошту (Чорн., Визвол. земля, 1959, 208); // у знач. ім. терміно́вий, вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або відправлення. Як куди швидко треба термінового або телеграму, так я ноги на плечі і прудкіше за машину доставлю (Ів., Таємниця, 1959, 62).

2. Обмежений певним терміном (див. те́рмін1 1), який триває певний строк. Термінова позика; Термінові вклади.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 88.