Слово "тернина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЕРНИ́НА, и, ж.

1. Те саме, що те́рен 1, 3. Тернина грушок не родить (Номис, 1864, № 9305); Сумує тернина і, немов слізьми, осипає засмучену пару своїм білим цвітом (Вас., І, 1959, 114); Застава була обгороджена невисокою цегляною стіною, перед якою росла низькоросла жовта акація та колюча тернина (Збан., Між.. людьми, 1955, 11); * У порівн. Якесь глухе почуттє [почуття], що блуджу, що не бачу виходу перед собою,.. мучило і боліло мене ненастанно, мов тернина, встромлена в ногу (Фр., II, 1950, 93); // Гілка цієї рослини. По три пучки тернини.. У руку набирали [турки].. По тричі в однім місці бідного невольника затинали, Кров християнськую неповинно проливали (Укр.. думи.., 1955, 13).

◊ Люби́ти, як сіль в о́ці [і терни́ну в бо́ці] див. сіль.

2. перен., нар.-поет. Про відчуття болю, страждання, прикрості, образи. Я марила весь час про вороття хвилину Серед чужого, іншого життя, І завжди першую колючую тернину Приносила хвилина вороття (Л. Укр., І, 1951, 176); З життям усякі болі нерозлучні, і кожного в п’яту своя тернина коле (У. Кравч., Вибр., 1958, 90).

3. Одна, окрема ягідка цієї рослини. * Образно. В прощілину на чужинця дивилися дві чорні тернини.. очей (Досв., Гюлле, 1961, 23); * У порівн. Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (Вас., І, 1959, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 92.