ТЕСО́ВИЙ, а, е. Придатний для виготовлення тесу. Тесовий ліс; // Зробл. із тесу; критий, обшитий тесом. Де колись був перелаз через старий тин, тепер там стояли нові тесові ворота (Н.-Лев., І, 1956, 82); Це був довгий новий будинок з низько насунутим тесовим дахом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 129); Машиніст Мармура у конторі заводу сидить за тесовим бюрком (Чорн., Визвол. земля, 1959, 156).
Тесо́вий ка́мінь — камінь, витесаний у формі квадрата або прямокутника.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 102.