ТЕТА́НІЯ, ї, ж., мед. Хвороба, що виникає внаслідок порушення обміну речовин або порушення функції паращитовидних залоз і виражається в приступах загальних або місцевих корчів. Тетанія розвивається внаслідок видалення невеликих, включених у тканини щитовидної залози паращитовидних залоз (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 294); Яскравим свідченням того, що креатину належить певна роль у хімічній динаміці м’язів, є результати дослідів з експериментальною тетанією (Розв. науки в УРСР.., 1957, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 102.