ТЕ́ЧКА, и, ж.
1. Зменш. до те́ка. Вона йшла швидко, вимахуючи правою рукою і притискуючи ліктем лівої руки шкіряну течку, звичайнісіньку течку з жовтої шкіри (Загреб., День.., 1964, 207); Щодня йдуть до школи діти, багато з них — з нотними течками (Наука і культура.., 1971, 333).
2. діал. Портфель.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 107.