ТЕЧІ́ЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до течія́ 1, 4, 6, 8. Понад берегом течійки Пишно квітчаться [квітують] зілля (Крим., Вибр., 1965, 231); Зійшла [Марія] в долину, привіталась до дівчат і приставила до течійки відра (Тудор, Народження, 1941, 6); Маленька пожарка бризкала на неї [клуню] тоненькою течійкою води, і та вода, нічого не погасивши, зараз же бралася парою і зникала вкупі з димом у повітрі (Гр., II, 1963, 303); * Образно. З правого боку збігала вниз з нами течійка кривавих маків (Коцюб., І, 1955, 290).
◊ Нова́ течі́йка — те саме, що Нова́ течія́ (див. течія́). В його давній і безпричинний смуток влилась нова течійка (Коцюб., II, 1955, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 106.