ТИ́НДИ-РИ́НДИ, виг. Уживається в знач. присудка на позначення пустої, беззмістовної розмови. Тинди-ринди за три гроші (Номис, 1864, № 6442).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 114.