ТИПА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до типажу (у 1-3 знач.), власт. йому. Італійські фільми робляться в інших соціальних умовах, мають цілком інші завдання, і типажні трактовки там зовсім в іншому плані (Довж., III, 1960, 333); Типажні дані; // Який має яскраву, характерну зовнішність, може бути типажем (у 1 знач.). Людина типажна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 116.