Слово "типик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТИ́ПИК, а, ч., зневажл. Людина з дивними або негативними рисами; тип (у 6 знач.).

ТИПИ́К, а́, ч. Церковний устав. Що піп, то й типик (Сл. Гр.)

◊ Вказа́ти типики́ кому, заст. — провчити когось; Тя́мити всі типики́, заст. — знати весь порядок чого-небудь, бути добре ознайомленим з якоюсь справою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 117.