ТИ́РЛИЩЕ, а, с. Місце, де колись було тирло. Дід Інокентій разом із Кузем пасли колгоспну худобу на тирлищі (Тют., Вир, 1964, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 121.