Слово "тиснутися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТИ́СНУТИСЯ, нуся, нешся; мин. ч. ти́сся, лася, лося і ти́снувся, нулася, лося; недок.

1. Проштовхуючись, намагатися бути якнайближче до кого-, чого-небудь. Чайченко став коло Котрі і взяв її у танець.. Скоро Чайченко пустив Катрю, усі дівчата так і тиснуться до неї (Вовчок, І, 1955, 190); З радісними криками, з блискучими очима тиснулись люди до них [партизан] (Головко, І, 1957, 104); Нікому не стоялося на місці, всяк тиснувся ближче до переправи, щоб першим вирватись на плацдарм (Гончар, III, 1959, 354); // Щільно, тісно притулятися до когось, чогось. Коням не стоялось на місці, Семен сердито хльоснув крайнього кінцем ременя від вуздечки. Коні почали тиснутися один до другого (Сміл., Зустрічі, 1936, 209); Хлопець тиснувся до матері, але вона, здавалось, його не помічала (Шиян, Магістраль, 1934, 210); // Притулятися, притискуватися до чогось з переляку або намагаючись сховатися, не привертати до себе уваги. По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури і тислись попід паркани, коли на них звертали увагу (Коцюб., II, 1955, 165); Смирна конячина.. лякливо тиснулась до огорожі (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960. 102); * Образно. Вони [меблі] панічно збилися в кутках, налазячи одно на одне, тиснучись до запліснявілих стін (Кол., На фронті.., 1959, 167); // перен. Відчувати потяг до когось, чогось; прагнути вступити кудись і т. ін. — Я бачив учителів, що перед молодіжжю опльовували й гидили науку і лаяли саму ту молодіж, яка тиснеться до шкіл і задає їм клопоту (Фр., IV, 1950, 323).

2. Збираючись, скупчуватися в одному місці, збиватися в гурт, у натовп (про людей). Портьє булькотів щось грізно по-мадярськи.., публіка тислася довкола, одні балакали, другі кричали, треті сміялися (Фр., III, 1950, 219); Солона прохолода [моря] принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, тислись біля вікон (Коцюб., І, 1955, 389); Вони тиснулися в невеличкі гуртки, переходили до інших, підходили оглянути місце великого пожежища (Епік, Тв., 1958, 273); Посеред парку, біля басейну, оглядаючи твір столичного скульптора, тиснулося багато колгоспників (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506); // Збиватися докупи, виявляючи ознаки занепокоєння (про тварин). У дворі стоїть підвода. Прикриті попонами, тиснуться коні. Вони вже вчули чужинців, щулять вуха, сторожко витягають шиї (Тют., Вир., 1964, 494).

3. Штовхати, давити один одного в тісноті (про натовп, гурт людей). Валять [пасажири] у вагон з безконечними клунками, лантухами, спотикаються на рейки, тиснуться, чіпляються на буфери (Мик., І, 1957, 103); * Образно. Тільки букви, крючки чорні Скачуть, ось поперед очі, Гинуть, тиснуться, мішають,У очах аж світ померк… (Фр., XIII, 1951, 23); // Розташовуватися, бути розміщеними тісно, один біля одного на невеликому просторі. За півгодини в задній кімнаті три десятки старих і малих тулилися один до одного й тислися в невеличкій дитячій спальні (Смолич, II, 1958, 33); В бункері було повно мешканців — дітей, жінок, старих. Вони виглядали звідусіль: з кучугур шмаття, з пуховиків, тиснулися по нарах, настелених в три ряди (Гончар, III, 1959, 243); // Знаходитися, бути розташованими на близькій відстані один від одного або дуже близько від чого-небудь. Хатки й поганенькі обшарпані будиночки тислися в яру попід глинистою кручею (Гр., ІІ, 1963, 275); Якось не тішили моє око.. шпилясті гори, що тиснуться понад Прутом з сього боку… (Коцюб., I, 1955, 177); // Рости тісно, впритул один до одного (про рослини). Старі груші та яблуні буйно росли на волі, як хотіли, попереплутувались гіллям, вгніздились верхами одні над другими, тислись, зчіплювались (Н.-Лев., І, 1956, 617); Тиснулося бадилля високих гірських лопухів з білявим листям.. та ще якогось високостеблого зілля з пучками здорових жовтих квіток на вершку (Фр., III, 1950, 10); // перен. Переповнювати собою, з’являючись у великій кількості (про думки, почуття тощо). Під впливом бабиних слів почали вже роєм тиснутися [у голівці Петруся] картини високих-високих домів, великих вікон, блискучих вистав (Фр., IV, 1950, 30); Чорномор мовчить. Він вдихає запашну солому, випростує зомлілу ногу. Думки навперебій тиснуться в голові (Чаб., Балкан. весна, 1960, 86).

4. Штовхаючись, розштовхуючи когось, пробиратися куди-небудь. Гляне Петро, аж тут між мужиками тиснеться й Тарас Сурмач (П. Куліш, Вибр., 1969, 165); Не кожний і пхався досередини, хіба вже як відбувалося там [у церкві] щось занадто урочисте,тоді тислися, завішуючи в притворі на колічках [кілочках] крисані й топірці (Хотк., II, 1966, 65); [Варка:] Тислася наумисне туди, аж де пані стоять: посесорша, полковниця, попівни (Кроп., II, 1958, 219); — Дивимоськоло яток людей — тьма-тьмуща, наче на Великдень. Тиснемось і ми туди (Стельмах, І, 1962, 361); * Образно. Вузенька вулиця заквітчалася зеленню, мов пастушка, й тиснеться поміж хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 7); // Натовпом, штовхаючись, проходити куди-небудь через вузькі ворота, двері. Коли ми під’їхали до господи о. Козоріжчука і стали тиснутися у двір, то нам назустріч вийшла наймичка й заявила, що панотця немає дома (Сам., II, 1958, 399); Аж не терпиться людям: тиснулись у сіни і зазирали в намерзлі шибки (Головко, II, 1957, 323); // між кого, перен., розм. Намагатися зайняти вище становище, місце в суспільстві, долаючи труднощі, перешкоди. Син простого одеського міщанина, він ліз в пани з усієї сили, тисся між багатирів, шукав з багатирями знайомості (Н.-Лев., V, 1966, 140); // перен. Настирливо, невідступно з’являтися в пам’яті, свідомості (про думки, гадки і т. ін.). «Нащо ж ти брав мене? Адже ти й тоді видів, що я бідна!» Такі гадки тислися їй до голови (Фр., І, 1955, 671); «Що то буде, що то буде?» — тислось йому в голову (Хотк., І, 1966, 49); Мучили чорні думки Матвія, багато-багато думок. Тиснулися з усіх боків на нього, як тиснеться темна ніч в хату (Ірчан, II, 1958, 318).

5. Прямувати, іти кудись великою масою, натовпом. Купами тислися люди, старі й молоді, за село, до тухольської тіснини, за котрою так близько стояв страшний їх ворог (Фр., VI, 1951, 89); // Просочуватися, проникати кудись у великій кількості (про дим, світло і т. ін.). А дим чимраз густішими клубами тисся в хату (Фр., III, 1950, 43); // Перебуваючи під тиском, підійматися, підступати до чогось (про рідину, кров і т. ін.). Розігріта кров Мов молотами стукала у жилах, До висків тислась (Фр., XIII, 1954, 207); // Підступати (про сльози). Сльози тиснулися їй до очей з жалю й зневаги (Март., Тв., 1954, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 124.