ТИТА́РНЯ, і, ж. Столик, де продають церковні свічки; комора церковного старости. Я до титарні протіснився, на п’ять рублів свічок купив (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 128.