ТИХІ́СІНЬКО. Присл. до тихі́сінький. Соломія тихісінько зайшла поза кущами і зирнула в куточок прогалини (Н.-Лев., VI, 1966, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 131.