ТКАНЬ, і, ж., рідко. Те саме, що ткани́на 1. Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають (Зеров, Вибр., 1966, 241); * Образно. У задумі сиджу я вночі І думок сную чорную ткань (Фр., X, 1954, 30); Він чародієм Музику й спів єднав у ткань тонку (Рильський, II, 1960, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 152.