Слово "тлумачити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

1. перех. Визначати зміст, роз’ясняти, з’ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних, його голос звучав суворо і майже наказуюче (Фр., VI, 1951, 277); — Моє життя проходило з книгами. Я переписував, перекладав, тлумачив книги (Ів., Друкар.., 1947, 4); Перші дні старий довго тлумачив синові, що робити в тому чи іншому випадку, але згодом побачив, що Жайсак добре на всьому розуміється (Тулуб, В степу.., 1964, 9); Довго ще йому тлумачив Лейба, доки Павло нарешті зрозумів, що він таки потрапив у Троянівку, тільки другого уїзду [повіту] (Тют., Вир, 1964, 287); // Висвітлювати певним чином, розуміючи так чи інакше що-небудь; трактувати. — Самому ніколи і на думку на спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити (Головко, II, 1957, 477); Ні, Каргат зовсім не збирається так тлумачити договір з Петушеком; додержувати кожної літери, як це робить чомусь головний інженер (Шовк., Інженери, 1956, 18).

2. перех. і неперех., заст. Перекладати з однієї мови на іншу. [Магістер:] То мушу я зібрать громаду нашу, щоб зараз про гандльові [гендлярські] пункти врадить. Я мушу там з латинського тлумачить, бо в нас не всі освічені в сій мові (Л. Укр., III, 1952, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 156.