Слово "тлумити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЛУМИ́ТИ, млю́, миш; мн. тлумля́ть; недок., перех.

1. Знищувати, нівечити.

2. Те саме, що заглуша́ти. Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Л. Укр., IV, 1954, 263); // перен. Тамувати, угамовувати почуття. [Прісцілла:] Та й не судила я. Хіба то суд? То стогін болю. Я його тлумила, поки могла… (Л. Укр., II, 1951, 504).

3. розм. Те саме, що би́ти 2; лупцювати. Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Кач., II, 1958, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 156.