ТОВСТУ́ЛЯ, і, ж., розм. Товста, повна жінка, дівчина. Незабаром у дверях з’явилась не дуже молода, але гарна з лиця таки добра товстуля, низька, кругленька (Н.-Лев., III, 1956, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 168.