ТО́ВЩАТИ, аю, аєш, недок. Робитися товстим або товстішим; товстішати. Падав, падав [сніг]. Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (Дор., Не повтори.., 1968, 68); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона — нівроку: молодіє та все товщає (Мирний, IV, 1955, 41); Карпо Палажченко сказав: жовтяк — це огірок, якого забули в огудинні, і він з часом товщає й жовтіє (Чаб., Тече вода.., 1961, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 169.