ТОКА́Н, у, ч., діал. Мамалига. Час від часу він кидає у воду токан з кукурудзяної муки і чекає (Томч., Закарп. опов., 1953, 196); Сіли за стіл вечеряти. Іван узяв ложку, набрав токану (Літ. Укр., 28.IV 1970, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 177.