ТОЛЕРА́НТНИЙ, а, е, книжн. Поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо. Толерантний був [редактор] — для виду (Фр., X, 1954, 115); У мене є один дуже близький друг .., і він мириться якось з моїми виступами.., хоч я виражаюсь перед ним далеко гостріше, ніж тепер перед Вами. Я сподіваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Л. Укр., V, 1956, 266); — Він.. чоловік толерантний, більше, мабуть, ніж моя Таня… (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 179.