ТОЛК, у, ч.
1. тільки одн., розм. Те саме, що ро́зум, глузд. Нема в тебе толку — хоч запали, так не трісне (Номис, 1864, № 6265); [Недоросток:] Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за шию? (Вас., III, 1960, 94); — Але не думай, Федоре, що як баби, то вже й без толку (Головко, II, 1957, 496).
Взя́ти в толк; Добра́ти то́лку — з’ясувати для себе, зрозуміти, усвідомити. [Наталка:] Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей [вашої] в толк собі не возьму [візьму] (Котл., II, 1953, 7); Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти закон божий (Л. Укр., V, 1956, 180); Максим здогадався., що Орина таки закохалася в Романа. Про це він наодинці візьми та й ляпни братові, а той цитькнув на нього, витріщив очі і взявся за попругу. От і добери толку після цього, що таке любов?.. (Стельмах, І, 1962, 434); Збива́ти (зби́ти) з то́лку див. збива́ти; Зна́ти (розумі́ти) толк у чому — бути знавцем чого-небудь, добре розумітися на чому-небудь. Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох і в усякій роботі знає толк (Стельмах, І, 1962, 100); — Буду просити тебе, Платоне, коли що — порадь, підкажи, бо ти ж знаєш толк в агрономії… (Зар., На.. світі, 1967, 238); З то́лком: а) розсудливо, розумно. Боєприпаси, доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну між усіма мінометними підрозділами полку. Хома не жалкував. Хай усі користаються, аби з толком (Гончар, III, 1959, 362); — Треба було не хвалитися, а діло робити, та з толком, з толком, а не язиком… (Тют., Вир, 1964, 303); б) так, щоб можна було зрозуміти. Заробітчани відразу, наче бджоли біля матки, з’юрмились навколо Білоуса, і той докладно, з толком розповів, що сьогодні з Білої Церкви на фаетоні приїхав якийсь пан. Зупинився він в світелці Лукаша Кондри і тишком-нишком записує людей в Америку на роботу (Стельмах, І, 1962, 194).
2. тільки одн., розм. Користь; добрий наслідок. Бився коник з останніх сил.., вилізав із свого лахматого хомута, але толку було мало (Хотк., І, 1966, 129); Марко підсувався до земляка, гомонів та гомонів, що аж язик ставав колесом, а толку з того мало (Тют., Вир, 1964, 488); [Аркадій:] Скільки я вас не крию, товаришу Бублик, і скільки ви не даєте обіцянок брати активну участь у громадському житті лікарні — і ніякого толку… (Корн., І, 1955, 120); — А я вже, правду кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде (Кучер, Трудна любов, 1960, 283).
Без то́лку: а) даремно, марно, без потреби. — Пощо [для чого], кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що казали? — А щоб їм язики повідсихали! — не витерпів лавушник [крамар]. — Та ти не лайся без толку, не лайся (Хотк., І, 1966, 124); Звідсіль — резон: Недолюблять ікон, Але без толку темних не дражнити (Еллан, І, 1958, 150); б) безглуздо, безладно. — Батько плете без толку, а вона слухає, якби що доброго (Л. Укр., III, 1952, 669); — Щастя ми обіруч узяли. Треба не розвіяти його.., не стати рабом землі, отим жаднюгою, що в грунт без толку зажене і своє життя, і життя дітей своїх (Стельмах, II, 1962, 178); Бу́де толк з кого — хтось стане добрим службовцем, працівником у якійсь галузі, займе належне місце в суспільстві. Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк, і записав до себе в полк (Сос., І, 1957, 446); [Оксана:] Як Павло? [Макар:] Злиться. Виходить, ще толк буде з нього (Корн., II, 1955, 146); — Хоч він і не відмінник, скажу я тобі, жінко, а толк з нього буде (Мокр., Острів.., 1961, 17).
3. перев. одн., заст. Суть, смисл. Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав, Бо є й такі: не найде толку — буде тихо; Не найде ж точки — лихо! (Бор., Тв., 1957, 130); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш, Вибр., 1969, 149).
4. рідко. Напрям, спрямування. «Зв’язок» фізіології з філософським ідеалізмом, переважно кантіанського толку, довгий час потім експлуатувався реакційною філософією (Ленін, 18, 1971, 298); Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах та при батьках України — бідна вона з такими «батьками» правдянського толку (Л. Укр., V, 1956, 139).
5. розм. Лад, порядок де-небудь. У нашому полку чортма толку (Укр.. присл.., 1955, 222); У волосних інстанціях і такого толку не добереш. Батько метрики здав на сховище у волосну шафу. Кинулися віддавати в школу — годів нема. Почали шукати метрики — нема (Ковінька, Кутя.., 1960, 12).
6. перев. мн., рідко. Пересуди, розмови. Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Л. Укр., V, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 179.