ТОЛОКНЯ́НКА, и, ж. Чагарник з біло-рожевими квітками і червоними ягодами. В ліс по лікарські рослини Ми ходили так далеко. Назбирали повні торби, Тож приймай тепер, аптеко, — І ромашку, Й валер’янку, Материнку Й толокнянку (Бичко, Вогнище, 1959, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 181.