ТОРГІ́ВЛЯ, і, ж. Купівля й продаж товарів. Творив він плани організування експортної торгівлі (Фр., VI, 1951, 236); Щира козацька душа гаряче зневажала не торгівлю, а будь-яке гендлярство (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 176); Торгівля — і державна, і кооперативна — то не тільки посередник між підприємством — виробником і споживачем, а й активний повпред споживача (Рад. Укр., 13.II 1969, 2); Тепер активніше впроваджуються нові, прогресивні форми торгівлі книгою (Ком. Укр., 10, 1965, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 201.