ТОРОХНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. торо́хати та звуки, утворювані цією дією. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 207.