ТРАВЕРТИ́Н, у, ч. Вапняковий туф, що його відкладають вапнисті мінеральні джерела; використовується як будівельний матеріал і т. ін. Вапняні відклади з джерел завжди мають численні порожняви, відбитки рослин, залишки тварин тощо. Їх називають вапняковими туфами, або травертинами (Курс заг. геол., 1947, 132); Травертини згодовують свиням замість крейди і в тих же кількостях, що й крейду (Свинар., 1956, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 219.