ТРАВОСІ́ЯННЯ, я, с. Вирощування сіяних багаторічних та однорічних кормових трав на полях або на природних сіножатях і пасовиськах. Половинщина гальмує травосіяння, заважає поширенню удобрення, затримує застосування кращих с.-г. знарядь (Ленін, 17, 1971, 72); Щоб повністю відновити травосіяння й щороку засівати травами заплановані площі, насамперед треба налагодити їх насінництво (Хлібороб Укр., 6, 1966, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 222.