ТРА́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до тракт 1. Кармелюк перейшов через трактовий шлях на другий бік лісу (Кучер, Пов. і опов., 1949, 89); В долині, на трактових шляхах вітер знімав стовпи рудої пилюги і гнав їх на схід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 226.