ТРА́КТОРНИЙ, а, е. Прикм. до тра́ктор. Він [марш] в плавбі комбайна, в тракторному громі, В шумі обважнілих урожаєм хвиль (Бажан, Роки, 1957, 220); Розтривожить [весна] запахами зерна, Парою солодкої ріллі, А, бува, й негодою заверне — Лиш тримайся в тракторнім сідлі! (Гірник, Стартують.., 1963, 28); Тракторна колона; // Признач. для трактора, тракторів. Одночасно з поліпшенням використання тракторного парку підвищується й урожайність (Хлібороб Укр., 11, 1967, 13); Тракторний двигун; // Здійснюваний, виконуваний за допомогою трактора. Тракторна сівба; Тракторна оранка; // Такий, що його рухає, приводить у дію трактор. Орють під горох обов’язково на зяб тракторними плугами з передплужниками на глибину близько 26 см (Зерн. боб. культ., 1956, 27); Тракторний культиватор; // Признач. для виробництва тракторів, який виробляє трактори. Радянський уряд будує тракторні заводи (Ле, Опов. та нариси, 1950, 168); Тракторна промисловість; // Стос. до роботи на тракторі. Тракторна бригада двічі Героя Соціалістичної Праці т. Гіталова витрачає тепер на вирощування гектара кукурудзи в 5 раз менше праці, ніж витрачалося раніше за звичайною технологією (Ком. Укр., 5, 1960, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 226.