ТРАКТОРОБУДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець або робітник, що працює в галузі тракторобудування. Великий потяг до наслідування методів роботи радянських тракторобудівників я з радістю спостерігав ще три роки тому на Варшавському тракторному заводі «Урсус» (Тич., III, 1957, 437); Приймаючи прапор слави і честі [перехідний прапор ВЦРПС], директор ХТЗ.. знову нагадав тракторобудівникам про головну рушійну силу в житті заводу (Вол., Самоцвіти, 1952, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 226.