ТРАНЗИ́Т, у, ч.
1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Транзит товарів через сусідню країну; Правила транзиту пасажирів через територію СРСР; // Перевезення вантажів без перевантажування або зупинки на проміжних пунктах. Всі громіздкі товари.. оптові бази, замість того, щоб занарядити їх транзитом, завозять до себе на склади, а потім уже відвантажують універмагу (Рад. Укр., 3.VІ 1961, 3); // Перегін транспорту без зупинки на проміжних пунктах. На нових автомобілях, які своїм ходом рухаються з автозаводів до місця призначення, повинні бути спеціальні номерні знаки з написом «Транзит» (Автомоб., 1957, 296).
2. у знач. присл. транзи́том. Переїжджаючи (або перевозячи щось) куди-небудь без пересадки (без перевантаження) на проміжних пунктах. Проектувальники передбачають зробити канал Дніпродзержинське море — Донбас судноплавним, щоб транзитом перевозити з Донбасу вугілля, метал тощо (Наука.., 9, 1963,11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 229.