ТРАНСЛЯ́ТОР, а, ч. Проміжний пристрій для підсилення, перетворення та передавання електросигналів зв’язку, які несуть різну інформацію (звук, зображення тощо). Програма, записана алгоритмічною мовою, з допомогою транслятора перекладається [електронно-обчислювальною] машиною на її мову при вводі завдання (Знання.., 2, 1971, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 230.