ТРАНСПОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Перевозити кого-, що-небудь з одного місця в інше, доставляти, переміщати вантажі тощо з місця на місце або на місце призначення. Він мав їх [коней] у себе задержати тиждень, доки у нового властителя не буде готова стайня, і власне в понеділок мав їх уже транспортувати (Фр., VIII, 1952, 271); В порту раз у раз вантажать його [Гальванеску] товари. Він їх транспортує через Бєлград (Смолич, І, 1958, 49); Копиці зібраного сіна треба розміщати так, щоб їх потім зручно було транспортувати до скирт (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 233.