Слово "трапеза" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРА́ПЕ́ЗА, и, ж.

1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Коцюб., II, 1955, 111); // Обід, вечеря за таким столом; // заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. Поблагословив ото батько Пугач до трапези (П. Куліш, Вибр., 1969, 147); А як йому вживати страву, коли чоловік, сівши до трапези, зараз благословиться, охреститься (Барв., Опов.., 1902, 194); Ми, лагідно посміхаючись, невпинно женемо їх [мух] і не хочемо ділити з ними нашої трапези (Ю. Янов., II, 1958, 35); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (Рильський, Поеми, 1957, 226); Калитка діяв з бухгалтерською точністю. Він майже безпомилково вирахував, скільки часу потрібно Усті, щоб спекти порося, а Талимону Івановичу — щоб зібрати свою компанійку, і з’явився саме в той небажаний момент, коли все було готове для цієї потаємної трапези (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 225); * Образно. Десь хтось умер і лишився непохованим, десь гайвороння вже справило свою трапезу, і тому легкий вітерець навівав на Білогруда не радість і не відчуття миру (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 39); На білій.. галявині плутали-переплутували свої сліди зголоднілі за зиму зайці, з лісових хащів і нетрів час від часу долинав якийсь стогін і звірине ричання, може, то вовки там справляли свою криваву трапезу (Збан., Малин. дзвін, 1958, 342).

2. У монастирі — страва, їжа. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (Мик., II, 1957, 289); // заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку.. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу (Н.-Лев., IV, 1956, 188); У дні каяття він пив тільки воду і їв житній хліб. Дружина вранці ставила біля дверей його кімнати великий графин води, фунтів півтора хліба і сіль. Він, відчиняючи двері, брав цю трапезу і знову замикався (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 302).

3. заст. Трапезна (див. тра́пе́зний 2, 3). Пішли ченці й Ge dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1951, 271); Ті олив’яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (Н.-Лев., VII, 1966, 230); Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають. І це доведеться говіть, аж поки трапеза одчиниться, поки аж служіння відійде (Тесл., З книги життя, 1949, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 235.