ТРАПЕЗУВА́ННЯ, я, с., заст., також жарт., ірон. Дія за знач. трапезува́ти. Вони [хлопці] в той день і не снідали, і не обідали, по сонцю визначали час трапезування (Збан., Курил. о-ви, 1963, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 235.