ТРЕЛЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до трелювання. Трелювальні роботи; // Признач. для трелювання. Трелювальний трактор — потужна, хороша машина, яка дістала високу оцінку трудівників лісорозробок (Рад. Укр., 17.VІІ 1962, 1); Трелювальна лебідка; Трелювальний механізм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 242.