Слово "трембітати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРЕМБІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. перех. і неперех. Грати на трембіті. Як поламаний патик, стояв коло майстра трембітар з довгою трембітою і трембітав сумними голосами (Черемш., Тв., 1960, 66); На високій горі.. стоїть у святковому одязі легінь і натхненно трембітає (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 180); Ярослав бере в руки трембіту, високо підіймає над головою — трембітає (Мокр., П’єси, 1959, 106); // Звучати, лунати (про трембіту). За його пам’яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть (Коцюб., II, 1955, 310); Чабан щодня згадує Москву і той день, коли так вільно й зазивно трембітала його гуцульська трембіта (Рибак, Що сталося.., 1947, 39).

2. перех. і без додатка. Давати сигнал, оповіщати за допомогою звуків трембіти. Скотарки вже подоїли маржину, і ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (Турч., Зорі.., 1950, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 242.