ТРЕНАЖЕ́Р, а, ч., ав. Навчальний прилад, на якому вчаться керувати літальним апаратом. Комплекс спеціальних тренувань і випробування включав: польоти на літаках в умовах невагомості; тренування в макеті кабіни космічного корабля і на спеціальному тренажері (Наука.., 5, 1961, 21); Починаються комплексні тренування екіпажів на наземному варіанті корабля «Союз» — тренажері (Веч. Київ, 19.VI 1975, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 245.