ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трено́ваний 2. При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (Знання.., 4, 1967, 30); Враховуючи порівняно швидку стомлюваність мускулатури в дітей і підлітків і недостатню їх тренованість, треба уникати довготривалих, а тим більше надмірних фізичних напружень (Шк. гігієна, 1954, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 245.