ТРЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Навчаючи когось, систематично вправлятися в чомусь, з чогось. Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами, привчаючи «дивитись по-новому» (Гончар, III, 1959, 114); Тренувати футболістів; // Систематично роблячи щось або виконуючи якісь вправи, розвивати, удосконалювати, привчати до чогось. З не меншою впертістю тренував я в собі і звучання голосу (Минуле укр. театру, 1953, 101); Молодий актор має старанно тренувати свій голосовий апарат, щоб досягти мистецької виразності й сили впливу звучного слова (Літ. Укр., 25.III 1966, 4); Регулярна ходьба тренує весь організм. Завдяки цьому серце, судини, легені, м’язи навчаються переносити дедалі зростаючі навантаження (Наука.., 8, 1973, 42); // Дресирувати (тварин). — Товаришу командир, — каже Кость, — ось у мене є військово-поштовий голуб Літун, якого сам я тренував і виховував (Донч., І, 1956, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 246.