ТРЕПЕТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тремтли́вий. Гайворон дивився на трепетливі зорі (Собко, Шлях.., 1948, 39); З трепетливим серцем Володя зійшов трапом на палубу. За кілька хвилин «Сибіряк» вирушить у далеку путь (Донч., III, 1956, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 247.