ТРЕСТА́, и́, ж. Оброблена біологічним (мочінням, розстиланням) або фізико-хімічним способом соломка льону, конопель та інших луб’яних культур, з якої за допомогою м’яття, тіпання й чесання одержують прядивне волокно. Тепла сонячна погода дає змогу сушити тресту під відкритим небом, де вона краще відбілюється без додаткових витрат на її досушування в спеціальних сушарнях (Наука.., 10, 1956, 25); Льняна соломка після мочіння чи розстилання або хімічної чи фізичної обробки її називається льняною трестою (Техн. культ., 1956, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 247.