ТРЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., книжн. Виявляти зневагу до когось, поводитися безцеремонно, не рахуватися з кимось. — Росія не є французькою колонією, і компанія не має права третирувати російських робітників (Бурл., Напередодні, 1956, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 248.